АУТОГЕННЕ ТРЕНУВАННЯ

 

Деякі спортсмени мають диво­вижну "здатність засинати в будь-яку годину дня й у будь-якому положен­ні. В останню добу перед змагання­ми дуже корисно добре виспатися, але не кожному спортсменові вда­ється опанувати свої емоції і забез­печити повний відпочинок своєму організму. Людина здатна довільно регулювати навіть непідвладні у звичайному житті реакції й процеси, але мало хто навчився їх використо­вувати. Необхідно взяти на озброєння-приховані можливості

Фактором, що забезпечує повно­цінний відпочинок, є аутогенне тре­нування, або регуляція емоційного стану. Аутогенне тренування, або самонавіювання, —- це прояв чарів­ної дії слова (спеціально підібраних словесних формул).

Кора великих  півкуль головно­го мозку —повновладний госпо­дар рухового апарату. Між мозком  І м'язами існує двосторонній зв'язок;

Мозок управляє м'язами, а рухова активність, скорочення м'язів за­безпечують необхідну збудливість мозку, підтримують його актив­ність. Мозок також забезпечує тіс­ний взаємозв'язок між моторикою й основними службами постачання — функціями дихання та кровообігу.

Отже, м'язи є не лише органами руху, а й потужним апаратом впливу на мозок і внутрішні органи. Чим вища напруга м'язів, тим більший потік нервових імпульсів надхо­дить у головний мозок, тим вищий рівень активності головного мозку. Навпаки, при зменшенні рухової активності, в умовах м'язового роз­слаблення потік чутливих імпульсів знижується, збудливість кори падає, а це сприяє настанню сну.

Тому, коли людина за допомогою певних словесних формул свідомо знижує тонус скелетної мускулатури, створюються умови для настання сну. У результаті нервові1 клітини переходять в інший функціональ­ний стан, на більш  Низький рівень збудливості. Утім, це ще не сон. Це стан, який можна порівняти зі ста­ном глибокої дрімоти (аутогенне за­нурення).   

Слово також істотно впливає і на мимовільні функції організму. Зни­ження серцебиття, частоти дихання й-температури тіла за допомогою ау­тогенного занурення — теж резуль­тат зменшення напруги скелетної мускулатури.

На перший погляд усе просто, але «насправді це не так. Необхідно не лише зрозуміти і завчити певні словесні формули, ай постаратися ефективно «зв'язати» їх із м'язами й навіть із внутрішніми органами. Це пов'язано з певними труднощами й вимагає часу. Тільки озброївшись наполегливістю й терпінням, можна після 2—3-місячних тренувань опа­нувати метод управління своїм пси­хічним станом. Ціль систематичних занять полягає саме у тому, щоб підготувати організм до сприйняття слів і сформувати певні зв'язки між словами й відповідними змінами рухового/апарату й внутрішніх ор­ганів.

Для відновлення сил після стомлюючої м'язової/діяльності зазвичай використовують два варіанти аутогенного тренування. Один застосовують не менш ніж через 40 хвилин після тренувальних за­нять або змагань. Інший — скоро­чений, він використовується у тих випадках, коли спортсмен у «цей­тноті», коли в його розпорядженні не більше 5—10 хвилин (у перерві між етапами змагань).

Формули словесного впливу в обох варіантах будують за певною схемою:

1.Вступна частина — налашту­вання на майбутній відпочинок.

2.Розслаблення м'язів рук, ніг, тулуба

3. Регуляція дихання, серцево-судинної діяльності.

4.   Вихід з аутогенного занурення й активізація можливостей організму. .

Повний варіант словесного впливу:

1)«Я відпочиваю, все тіло відпо­чиває, всі м'язи розслаблені, я не по­чуваю ніякої напруги. Мені зручно, й добре.   

2)Голова вільно опущенапо­ложенні сидячи). М'язи обличчя повністю розслаблені. Брови вільно розведені, чоло розгладжене. Пові­ки опущені й м'яко зімкнуті. М'язи щелеп розслаблені. Все обличчя спокійне й розслаблене.

3)М'язи правої (лівої) руки роз­слаблені. плече опущене и розслаб­лене. М'язи кисті розслаблені. Вся рука розслаблена Рука починає те­плішати. Відчуваю приємне тепло у всій руці.                 

4)М'язи правої (лівої) ноги роз­слаблені. М'язи стегна розслаблені. М'язи гомілки й стопи розслаблені. Вся нога розслаблена Нога починає теплішати. Відчуваю приємне тепло у всій нозі.

5)Все тіло розслаблене. М'язи ^ спини розслаблені. М'язи живота розслаблені. Відчуваю приємне те­пло у всім тіш.

6)Я відпочиваю. Почуваю себе легко й невимушено. Дихаю вільно й легко. Вдих— видих, вдих — ви­дих, вдих—видих. Дихаю спокійно, Мені приємно. Я відпочиваю.

7)Серце заспокоюється. Воно зовсім заспокоїлося. Мені приємно. Я відпочиваю.»

Після цих формул залежно від наступної діяльності рекоменду­ються завершальні формули:

— «Я відпочиваю, я відпочив, за­спокоївся й набрався сил» (звичайне завершення).

 «З'являється сонливість. Вона посилюється Стає усе глибшою й глибшою. Тяжчають повіки, наступає сон» (заколисливе завершення).

 «Увесь організм- відпочиває й набирається сил. Зникає почуття важкості й розслабленості з моїх рук, з моїх ніг, із усього мого тіла. Всі мої м'язи стають легкими й пружними. М'язи мого обличчя рухливі й легкі. Сонливість розсіялася. Я щораз ба­дьоріший і бадьоріший. Дихаю гли­боко. Моя голова ясна, вона добре відпочила. Моє самопочуття гарне. Я почуваю себе бадьоро. Я готовий діяти! Встати!» (Активуюче завер­шення.)

Дослідження показало, що аутогенне тренування впливає на ди­наміку відновлювальних процесів. Відновлення м'язової працездатнос­ті після статичних зусиль, силових вправ, що викликають стомлення, іпхяікає успішніше при аутогенно­му тренуванні в порівнянні з пасив­ним відпочинком.

В. Н. Путало використав скоро­чений варіант психорегулюючого тренування для відновлювальних процесів після стомлюючої м'язової діяльності:

1)«Я заспокоююся.

2)Я зосереджуюся на своєму об­личчі.       

3)Моє обличчя спокійне.

4)Все моє тіло спокійне.

5) Мої руки починають"розслаблюватися й теплішати.

6)Мої руки повністю розслабле­ні йтеплі.

7)Мої ноги починають розслаб­люватися й теплішати.

8)Мої нога повністю розслабле­ні йтеплі.

9)Все моє тіло спокійне й неру­хом

10) Весь мій тулуб ловшспо роз­слаблений.

11) Мій подих спокійний легкий,;        

12) Моє серце б'ється спокійно

13) Воно відпочиває.

14) Весь мій організм відпо­чиває,

15)Я відпочиваю.

16)Я відпочив і заспокоївся.

17)Я відпочив і набрався сил.

18)Самопочуття гарне.

19) Я знову готовий до старту.»

Подібні формули кожний спортсмен повинен проговорювати про себе, без тренера. У такий спо­сіб спортсмен може навчитися са­мостійно управляти відновлю валь­ними процесами організму, а отже, підвищувати ефективність відпо­чинку.

Спортсмени можуть використа­ти метод аутотренінгу й для само­регуляції емоційних станів у період підготовки до старту. Спортсмени - початківці часто не можуть впора­тися зі своїми емоціями. Невпев­неність, переживання або, часом, байдужість можуть негативно по­значитися на результаті змагань. За кілька хвилин до старту спортсмен повинен навчитися приводити свій психічний стан у стадію оптималь­ного бойового.      

Оптимальний бойовий стан це психічний стан спортсмена, який забезпечує високий ступінь кон­центрації уваги й вольових зусиль, спрямованих на проходження май­бутньої дистанції.