СТОП БУЛІНГ!!!

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності


 Законодавство України щодо протидії булінгу:

1. Закон України "ПРО ОСВІТУ" стаття 1 пункт 3.1, статті 25,26,30,53,54,64,71,73,76.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Стаття 173-4
3. Кримінальний кодекс України. Стаття 296


Форми шкільного булінгу
Фізичний булінг - умисні удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, образливі жести  або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, бажання сховати особисті речі жертви), фізичне приниження тощо...
Психологічний булінг - що включає образи, поширення неправдивих чуток, глузування, залякування, ізоляція, ігнорування, бойкот, відмова від спілкування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо;
Економічний булінг - включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо;
Сексуальний булінг -  включає образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту тощо.
Кібербулінг - це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини,висміювання жертви в Інтернеті або публікація особистої інформації, фотографій або відеозаписів, призначених для того, щоб завдати шкоди іншим особам.



ЯК РОЗПІЗНАТИ БУЛІНГ?

Ø Когось затискають в кутку приміщення
Ø Коли дорослий підходить до групки дітей вони, замовкають, розбігаються, різко змінюють діяльність (можуть обійняти «жертву», начебто все в порядку)
Ø Зниження успішності, втрата інтересу до навчання та іншої діяльності;Весь клас насміхається над одним і тим же учнем
Ø Використання дуже образливих прізвиськ
Ø Зовнішній вигляд (по обличчю одного з учнів: блідий, червоний (у плямах ), в сльозах, наляканий, ознаки насильства на тілі
Ø Замкнутість, уникнення друзів, однокласників, самоізоляція або ізоляція з боку інших учнів;
Ø Постійний або частий поганий настрій, стан пригніченості, або, навпаки, гіперактивність, дратівливість, агресивність; різкі і безпричинні перепади настрою;



Технологія реагування на  виявлені або встановлені факти булінгу: 

1. Відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти
2. Керівник закладу освіти розглядає таке звернення
3. Скликати засідання комісії (педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи)
Якщо комісія визнала, що це був булінг (цькування), то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України

 ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ (активні силки):
Притча "ДВА ЯБЛУКА"
“Одного разу перед початком занять я зайшла в магазин і купила 2 яблука. Вони були практично однакові: той же колір, приблизно рівний розмір … На самому початку класної години я запитала у дітей: « Чим відрізняються ці яблука? ». Вони промовчали, тому що дійсно особливої різниці між плодами не було.
Тоді я взяла одне з яблук і, звертаючись до нього, сказала: «Ти мені не подобаєшся! Ти погане яблуко!». Після цього я кинула фрукт об землю. Учні дивилися на мене, як на божевільну.
Потім я простягнула яблуко одному з них і сказала: «Знайди в ньому щось, що тобі не подобається і теж кинь на землю». Учень слухняно виконав прохання. Після цього я попросила передати яблуко далі.
Треба сказати, що діти легко знаходили в яблуці якісь недоліки: «Мені не подобається твій хвостик! У тебе не гарна шкірка! Так, в тебе одні черви!» – Говорили вони і кожен раз кидали яблуко на землю.
Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала про те, чи бачать діти якусь різницю між цим яблуком і іншим, яке весь цей час лежало у мене на столі. Діти знову були в замішанні, адже, незважаючи на те що ми регулярно кидали яблуко на підлогу, якихось серйозних зовнішніх пошкоджень воно не отримало і виглядало практично так само, як і інше.
Тоді я розрізала обидва яблука. Те, яке лежало на столі, було білосніжним всередині, воно всім дуже сподобалося. Діти погодилися, що з задоволенням з’їли б його. А ось друге виявилося всередині коричневим, покритим «синцями», які ми йому і поставили. Його ніхто не захотів їсти.
Я сказала: «Діти, але це ж ми його зробили таким! Це наша вина!». У класі настала мертва тиша. Через хвилину я продовжила: «Точно так само відбувається і з людьми, коли ми їх ображаємо або насміхаємось. Зовні на них це практично не позначається, але ми наносимо їм величезну кількість внутрішніх ран! »






Підписатися на: Дописи (Atom)