Що таке насильство?
За визначенням ВООЗ, насильство — це навмисне застосування фізичної сили або влади, дійсне або у вигляді загрози, спрямоване проти себе, проти іншої особи, групи осіб або громади, результатом якого є тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток, або висока вірогідність настання перелічених наслідків.
Згідно з законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який діє в Україні з 7 січня 2018 року, виділяють такі види насильства в сім’ї:
Фізичне – проявляється в штовханні, щипанні, шмаганні, даванні ляпасів, незаконному позбавленні волі, нанесенні побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, залишенні в небезпеці, заподіянні смерті.
Ознаки фізичного насильства:
- синяки або поламані кості;
- відбитки предметів предмета;
- синець або поріз, якому немає пояснень;
- залисина;
- боязнь дорослих, особливо батьків;
- агресія;
- боязнь фізичного контакту, такого як рукостискання, обійми, будь-якого дотику.
Психологічне – виражається в висловленні образ, приниженні, залякуванні, переслідуванні та погрожуванні.
Ознаки психологічного насильства:
- відставання у порівнянні з однолітками у фізичному та соціальному розвитку;
- порушення мови, сну, прийому їжі;
- систематичне повторювання дій, зокрема - розкачування, смоктання пальців, кусання;
- відсутність зосередження та уваги;
- відсутність інтересу чи емоцій;
- депресія або віддаленість;
- агресія.
Економічне – позбавлення житла, їжі, одягу, грошей, інших речей або документів. Економічне насилля проявляється і у випадку залишення людини без догляду,в перешкоджанні отримання необхідного лікування чи реабілітації, забороні працювати або навпаки примушуванні до праці.
Ознаки економічного насильства:
- брудний та пошкоджений одяг, невідповідний до сезону;
- безсоння;
- недотримання гігієнічних норм;
- медичні проблеми, які не піддаються лікуванню;
- ховання або крадіжка їжі;
- відсутність або низький рівень соціальних навичок;
- бездоглядність;
- нездатність до навчання, невідповідність розумових здібностей віковим нормам.
Сексуальне – проявляється у вчиненні дії сексуального характеру, по відношенню до іншої людини без її на те згоди. Також такого виду насилля проявляється у примушування до статевого акту з іншою особою або вчинення такого акту на очах у дитини.
Ознаки сексуального насильства:
- таємність;
- надмірна зацікавленість чи обізнаність у сексуальній темі та предметах, що знею пов'язані;
- надмірний прояв уваги до всього, що пов'язане з сексуальною темою;
- побоювання певної людини чи члена сім'ї;
- надмірна піддатливість;
- агресія;
- біль при сечовипусканні;
- ускладнення при ходьбі чи сидінні;
- нетримання сечі;
- анальний чи вагінальний свербіж, висипи, синці, кровотечі, біль.
Пам'ятка ліцеїстам
1. Пам'ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2.У сім'ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3.Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
4.Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
5.Не вірте у погрози з боку кривдників.
6.Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки.
7.Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
8.Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно вас – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
9.Навчіться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.
Куди може звернутися жертва домашнього насилля:
- до центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді;
-в службу у справах дітей;
-до центру соціально-психологічної допомоги;
-до центру соціально-психологічної допомоги;
-до територіального центру соціального обслуговування;
- до практикуючого психолога; в районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних рад;
- до Національної поліції України;
- в кол-центр з питань запобігання домашньому насильству;
- до суду.
