Тілесне покарання - хибний спосіб виховання!

Пам’ятайте, що:
·     Показуючи при дітях гірші риси свого характеру, ви подаєте їм поганий приклад.
·     Тілесні покарання вимагають від батьків менше розуму та здібностей, ніж будь-які виховні заходи.
·     Поведінка дитини буде непередбаченою, вона не буде розуміти та приймати закони моралі.
·     Ляпаси можуть лише утвердити, але не змінити поведінку дитини.
·     Задача дисциплінарної техніки – змінити бажання дитини, а не лише її поведінку.
· Покарання примушують дитину побоюватись втратити батьківську любов. Вона почуває себе знедоленою та починає ревнувати до брата чи сестри.
·     Часті покарання спонукають дитину зоставатися інфантильною.
·   У покараної дитини може виникнути вороже почуття до батьків. І щойно в ній поєднаються два почуття – любов та ненависть, як зразу виникає внутрішньо особистісний конфлікт.
· Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.
·   Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось жодного сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажання відмахнутися, образити.
· Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.
· Не забувайте поділитись зі своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
·     При можливості доцільно замінити покарання на:
1)   терпіння (це найбільша доброчесність, яка може бути в батьків);
2)  пояснення (поясніть дитині, чому її поведінка неправильна, при цьому будьте по-можливості стислі);
3) відволікання (постарайтесь запропонувати вашій дитині щось більш привабливе, аніж те, що їй заманулося);
4)  заохочування (це більш ефективно, ніж покарання).

Шановні  батьки,  пам’ятайте!
1.  У  дітей,  які  не  знають,  що  їм  робити  в  час  дозвілля,  псуються  і  голова,  і  серце,  і  моральність.  Допоможіть  своїй дитині  вибрати  корисне  заняття.
2.  Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним,  байдужим  і  жорстоким  в  результаті  «виховання».
3.  Пам’ятайте, батьки! Фізичне покарання — це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педа-гогічного  безкультур’я.
4.   Ремінь  та  тумак  вбивають  у  дитячому  серці  витонченість і    чутливість, розбещують  людину, одурманюють її отрутою брехні.
5.   Не  ставте  вашу  дитину  в  становище,  коли  вона  змушена оборонятися  брехнею!
6.  Говоріть  з дитиною  так,  щоб  не  залишалось  жодного  сумніву  в  тому,  що  ви  керуєтеся  турботою  і  тривогою  за  неї, а  не  бажанням  відмахнутися,  образити.
7.  Будьте навіть  у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі  своїми  дітьми.  Незначну  домішку  брехливості,  штучності  діти  помічають  дуже  добре.
8.  Не  забувайте  поділитись  зі  своїми  дітьми  досягненнями й    невдачами, тоді  вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть  вашої  поради,  підтримки.